Przyczyny złośliwej satysfakcji i empatycznej radości w wymiarze lingwistyczno-aksjologicznym (na materiale języka ukraińskiego)

Larysa Nikolayenko

doi:10.18290/rh257307.7

Published : 2025-10-14

Vol. 73 No. 7 (2025)

Causes of Schadenfreude and Empathic Joy in the Linguo-Axiological Dimension (Based on the Ukrainian Language Material)

Larysa Nikolayenko

DOI: https://doi.org/10.18290/rh257307.7

Abstract

The article presents a linguo-axiological analysis of the causes of Schadenfreude and empathic joy based on texts that are in the National Linguistic Corpus of the Ukrainian Language. These emotions can be called opposite types of joy in relation to other people. As the analysis of the factual material shows, Schadenfreude is caused only by negative reasons, while empathic joy is caused only by positive ones. Among the causes of Schadenfreude, the following can be distinguished: negative physical or mental state of the object of emotion, negative appearance of the object of emotion, unpleasant events for the object of emotion, unpleasant circumstances for the object of emotion, incompetence of the object of emotion. Empathic joy is usually caused by pleasant events for the object of emotion, pleasant circumstances for the object of emotion, positive internal state of the object of emotion, good physical condition of the object of emotion, positive characteristics of the object of emotion, positive active actions of the object of emotion.

Keywords:

emotions, Schadenfreude, empathic joy, cause, experiencer, object of emotion, linguo--axiological analysis, Ukrainian language

Details

References

Statistics

Authors

Download files

pdf (Українська)

Altmetric indicators

Cited by / Share

Licence

This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

References

Butler, Danuta. «Grupa semantyczna przymiotników polskich o znaczeniu ‘pozostający w związku z radością’». Prace Filologiczne, nr 27 (1977): 271–286.

Dekart, Rene. Izbrannyye proizvedeniya. Per. Vasiliy Sokolov. Moskva: Politizdat, 1950 [Декарт, Рене. Избранные произведения. Пер. Василий Соколов. Москва: Политиздат, 1950].

Krasnobayeva-Chorna, Zhanna. «Emotyvnyy profil’ radosti v ukrayins’kiy frazemitsi». Zapysky z ukrayins’koho movoznavstva 26, no 1 (2019): 4–11. DOI: https://doi.org/10.18524/2414-0627.2019.26.180882 [Краснобаєва-Чорна, Жанна. «Емотивний профіль радості в українській фраземіці». Записки з українського мовознавства 26, № 1 (2019): 4–11. DOI: https://doi.org/10.18524/2414-0627.2019.26.180882].

Kyrychok, Kateryna. «Osoblyvosti vzhyvannya diyesliv kauzatsiyi radosti v nimets’kiy, frantsuz’kiy, anhliys’kiy, rosiys’kiy ta ukrayins’kiy movakh». Problemy semantyky, prahmatyky ta kohnityvnoyi linhvistyky, no 27 (2015): 131–143 [Киричок, Катерина. «Особливості вживання дієслів каузації радості в німецькій, французькій, англійській, російській та українській мовах». Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, № 27 (2015): 131–143].

Mikołajczuk, Agnieszka. «Problem ocen w analizie wybranych polskich nazw uczuć z klasy semantycznej gniewu». В: Język a Kultura. T. 14. Uczucia w języku i tekście, red. Iwona Nowakowska-Kempna, Anna Dąbrowska i Janusz Anusiewicz, 117–134. Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2000.

Mikołajczuk, Agnieszka. Obraz radości we współczesnej polszczyźnie. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Semper, 2009.

Nikolayenko, Larysa. «Katehoryzatsiya i movne vyrazhennya emotsiy spivchuttya ta zloradstva (na materiali ukrayins’koyi, rosiys’koyi i pol’s’koyi mov)». Movoznavstvo, no 1 (2005): 45–57 [Ніколаєнко, Лариса. «Категоризація і мовне вираження емоцій співчуття та злорадства (на матеріалі української, російської і польської мов)». Мовознавство, № 1 (2005): 45–57].

Nikolayenko, Larysa. «Empatychna ta zlobna radist’ v ukrayins’kiy movniy kartyni svitu (linhvoaksiolohichnyy vymir)». Slavia Orientalis 72, nr 3 (2023): 615–630. DOI: https://doi.org/10.24425/slo.2023.147523 [Ніколаєнко, Лариса. «Емпатична та злобна радість в українській мовній картині світу (лінгвоаксіологічний вимір)». Slavia Orientalis 72, nr 3 (2023): 615–630. DOI: https://doi.org/10.24425/slo.2023.147523].

Nikolayenko, Larysa. «Reprezentatsiya zlobnoyi ta empatychnoyi radosti v pol’s’kiy i ukrayins’kiy movakh». Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej, no 59 (2024). DOI: https://doi.org/10.11649/sfps.3060 [Ніколаєнко, Лариса. «Репрезентація злобної та емпатичної радості в польській і українській мовах». Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej, № 59 (2024). DOI: https://doi.org/10.11649/sfps.3060].

Ol’khovych-Novosadyuk, Mariya. «Psykholinhvi stychni aspekty kontseptu radist’ v ukrayins’kiy movi ta kul’turi». Slavia Orientalis 71, nr 3 (2022): 611–624. DOI: https://doi.org/10.24425/slo.2022.142782 [Ольхович-Новосадюк, Марія. «Психолінгвістичні аспекти концепту радість в українській мові та культурі». Slavia Orientalis 71, nr 3 (2022): 611–624. DOI: https://doi.org/10.24425/slo.2022.142782].

Oryekhova, Larysa. «Frazeolohichni odynytsi na poznachennya pozytyvnoyi emotsiyi radosti (na materiali ukrayins’koyi, turets’koyi ta anhliys’koyi mov)». Zakarpats’ki filolohichni studiyi 23, no 1 (2022): 222–227. DOI: https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2022.23.1.43 [Орєхова, Лариса. «Фразеологічні одиниці на позначення позитивної емоції радості (на матеріалі української, турецької та англійської мов)». Закарпатські філологічні студії 23, № 1 (2022): 222–227. DOI: https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2022.23.1.43].

Pavelkiv, Roman. Zahal’na psykholohiya. Kyyiv: Kondor, 2009 [Павелків, Роман. Загальна психологія. Київ: Кондор, 2009].

Slovnyky Ukrayiny online. Dostup 7.05.2024. https://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ [Словники України online. Доступ 7.05.2024. https://lcorp.ulif.org.ua/dictua/].

Ukrayins’kyy natsional’nyy linhvistychnyy korpus. Dostup 15.06.2024. https://svc.ulif.org.ua/UNLC/virt_unlc_4.5/ [Український національний лінгвістичний корпус. Доступ 15.06.2024. https://svc.ulif.org.ua/UNLC/virt_unlc_4.5/].

Wierzbicka, Anna. Kocha, lubi, szanuje. Medytacje semantyczne. Warszawa: Wiedza Powszechna, 1971.